Укладання шлюбного договору в Україні поки ще не набрало широкої популярності. Як показує практика, питання укладення шлюбного договору викликають у сучасному суспільстві доволі неоднозначну реакцію, і таке ставлення здебільшого обумовлене низькою правовою культурою, необізнаністю, та застарілими поглядами. Беручи до уваги статистичні дані, які наведені на офіційному сайті Міністерства юстиції України можемо зробити висновок про мінімальний рівень використання шлюбних договорів в нашій країні. Скористалися таким інститутом сімейного права всього лише 11820 пар (найбільше шлюбних договорів зареєстровано в м. Києві, Дніпропетровській, Одеській, Харківській областях, найменше – у Черкаській, Сумській та Кіровоградських областях). Це надзвичайно низький показник у порівняні з статистичними даними провідних європейських держав. До того ж нотаріальна практика зазначає, що найчастіше шлюбні договори укладаються подружжям, де один із них іноземець. Треба розуміти, що кожний шлюбний договір і режим поділу майна чоловіка і дружини має свої переваги та недоліки, так званні плюси і мінуси. Отже, пропонуємо до Вашої уваги переваги шлюбного договору:

       По-перше, шлюбний договір – це угода про вирішення спірних питань життя сім’ї, укладена між особами які вступають у шлюб, або подружжям.

      По-друге, зазначений вище Документ дозволить захистити права кожного з подружжя на майно, тобто кожен із подружжя матиме право зберегти за собою те майно, яке він не хоче ділити при розлученні або, навпаки, зможе зобов'язати розділити визначене майно у випадку розлучення в певному визначеному договором порядку.

     По-третє, шлюбний договір дозволить уникнути суперечок, судових процесів щодо поділу майна, а значить, і судової тяганини (така категорія справ розглядається в суді від двох місяців і більше), тобто Ви заощаджуєте свій час, гроші і нерви.

       По-четверте, такий договір слугує певним гарантом захищеності сторін у шлюбі.

Найважливішою особливістю шлюбного договору є те, що ним майнові права й обов’язки подружжя може бути визначено інакше, ніж це передбачено загальними правилами сімейного законодавства. Зокрема, може бути встановлено, що певне майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу або буде одержано під час шлюбу в дар, стає їхньою спільною сумісною власністю; може бути визначено на розсуд подружжя розмір часток у праві власності на майно, що буде нажите в період шлюбу; може бути передбачено умови поділу спільного майна в разі розірвання шлюбу, а також порядок погашення боргів кожного з подружжя за рахунок спільного чи роздільного майна.

                Шлюбний договір може містити також положення про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень про спільну сумісну власність і вважати це майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб.

             Наприклад, можна включити до договору положення про те, що подружжя зобов’язується утримувати непрацездатних батьків, когось з них, або дітей, народжених не в спільному шлюбі, надавати цим особам грошову допомогу або/та надати їм можливість проживати разом з подружжям, виділивши окрему кімнату в будинку чи квартирі тощо.

              Проте на практиці шлюбний договір в першу чергу застосовується не для регулювання спільного проживання і користування майном, а на випадок розриву шлюбних відносин, розлучення. Тому, безперечно, у шлюбному договорі можна визначити можливий порядок поділу майна, у тому числі і після розірвання шлюбу. У цьому разі у випадку розлучення можна уникнути довготривалих судових процесів поділу майна, маючи більше шансів зберегти добрі відносини після розлучення.

Чи має шлюбний договір недоліки???

     Певні слабкі сторони у цього Документа існують, наприклад, традиційним мінусом такого документа є можливість примусу до підписання договору. Особливо актуальний такий випадок, коли фінансове становище майбутнього чоловіка/дружини значно відрізняється. Багато хто може підозрювати в цьому шлюбі приховані мотиви і наполягати на не зовсім справедливому шлюбному договорі. Погодьтеся, неможливо застосувати однаковий розподіл майна і обов’язків при різних обставинах. В цьому і є основні слабкі сторони договору. В деяких випадках, шлюбний договір може виявитися навіть ускладненням при розділі майна, але подібні ситуації трапляються рідко.

        І, все ж таки, якщо наречені (подружжя) вирішили підписати шлюбний договір, в першу чергу, повинні чітко визначити, які саме пункти хочуть внести до цього документа. Хоча багато людей вважає, що підписання такої угоди є вираженням недовіри до обранця, тим не менше, подібний договір може додати впевненості і створити почуття захищеності від неприємних ситуацій в майбутньому.

         Шлюбний договір - штука корисна, особливо для тих хто має більший грошовий потенціал. Таким чином, вони захищають себе, своє майно від нечесного та несправедливого розподілу у випадку розлучення.

       Пам’ятаєте, укладення шлюбного договору - не обов’язок, а взаємне рішення осіб вирішити питання життя сім’ї на власний розсуд, тому вибір, звичайно, залишається за Вами.